- Ну, чому ж немає? Гей, музики! - Манюня пішла до оркестрового помосту, де стояла фісгармоніяЮ трішки там пошепталася й повернулася з гітароюю - Тільки дивись мені, Панасе, бо за струни відповідаю я.
Поручик Калюжний провів пальцями по струнах, трохи їх підладнав і заспівав хрипкувато-солодким голосом:
Ах, зачєм ти меня целовала,
Жар безумний в груді затая,
Нєнаглядним мєня називала
І клялась: я твоя, я твоя!
А тєпєр ти на сценє шантана пойош,
За брільянти, за дєньгі, наряди
Старікам ти сєбя продайош
Раді грєшной порочной услади..."