Кадзуо Исигуро "Звезда эстрады": Frank Sinatra, Dean Martin

"...— Вот сейчас мы проплыли мимо ресторана. Если бы вы подошли к посетителям и задали вопрос: «Слушайте, кто-нибудь из вас помнит Тони Гарднера?», наверное, некоторые — может быть, даже и большинство — ответили бы, что да, помнят. Как сказать? Но при виде нашей гондолы, даже если бы меня узнали, разве это кого-нибудь очень бы взволновало? Вряд ли. Вилки никто бы не отложил, задушевных разговоров при свечах никто бы не прервал. Да и чего ради? Подумаешь, какой-то там эстрадный певец из доисторической эпохи.

— Ни за что не поверю, мистер Гарднер. Вы — классик. Как Синатра или Дин Мартин. У вас есть такие достижения, которые никогда не устареют. Куда там нынешним поп-звездам.

— Вы слишком добры ко мне, дружище. Понимаю, вы движимы лучшими чувствами. Но сегодня вечером — особенно сегодня — не время надо мной шутить..."

Джонатан Сафран Фоер "Полная иллюминация": Sammy Davis Jr., Dean Martin

"...«Не могли бы вы включить немного кондиционирования?» — приказал герой. Я был унижен до максимума. «Этот автомобиль не располагает кондиционированием, — сказал я. — Я поедаю пирог позора». — «Можно тогда хоть стекла опустить? Здесь очень душно и пахнет, будто кто-то сдох». — «Сэмми Дэвис Наимладшая выпрыгнет». — «Кто?» — «Наша сука. Ее зовут Сэмми Дэвис Наимладшая». — «Это шутка такая?» — «Нет, по правде, выпрыгнет». — «Я имею в виду его имя». — «Ее имя», — исправил я, потому что первосортен с личными местоимениями. «Скажи, чтобы он залепил губы», — сказал Дедушка. «Он говорит, что сука получила имя в честь его любимого певца, которым был Сэмми Дэвис-младший». — «Еврей», — сказал герой. «Что?» — «Сэмми Дэвис-младший был еврей». — «Это невозможно», — сказал я. «Новообращенец. Он пришел к еврейскому Богу. Смешно». Я сообщил об этом Дедушке. «Сэмми Дэвис-младший не был евреем! — завопил он. — Он был негр из Крысиной Стаи!» — «Наш еврей уверен, что был». — «Музыкант? Еврей? Это невозможная вещь!» — «Так он меня информирует». — «Дин Мартин Младшая! — завопил Дедушка заднему сиденью. — Иди сюда! Давай, моя девочка!» — «Мы можем, пожалуйста, опустить стекла? — сказал герой. — Нет больше сил жить с этим запахом». Я слизал с тарелки последние крошки пирога позора. «Это всего лишь Сэмми Дэвис Наимладшая. Автомобиль вынуждает ее ужасно пердеть, потому что в нем нет ни рессор, ни подвески, но если мы опустим стекла, она выпрыгнет, а она нам нужна, поскольку эта сука — поводырь для нашего слепого водителя, который также мой дедушка. Чего ты не понимаешь?»..."

Sammy Davis Jr.,

Dean Martin

Хантер С. Томпсон "Страх и ненависть в Лас-Вегасе": Dean Martin, Frank Sinatra

"...В общем мы не вписывались в обстановку. В Лас-Вегасе ничего не предусмотрен для тех, кто оказался здесь в белом «Кадиллаке», полном наркотиков, и не знает, куда с ними податься… Здесь так и не привился стиль «Филлмор"29. В Лас-Вегасе до сих пор считается, что Синатра и Дин Мартин – это «круто». «Андеграундная газета» здесь – это Лас-Вегас Фри Пресс, осторожное эхо «Пиплз Уорлд», или «Нэшнл Гардиан»..."

Кристиан Мёрк "Пёсий остров": Dean Martin

"...Когда спящий пересекает Стикс, он не чувствует боли. Якоб даже не помнит о своем локте.

— Якоб? Малыш?

Вокруг темно — хоть глаз выколи. Голос звучит совсем близко, Якоб даже чует запах дешевого отцовского парфюма и табака. Голос у Авраама такой, будто ангелы уже поят его бурбоном «Мейкерс Марк». Его слова укутаны в обволакивающую нежность, какую порождает только алкоголь. Якоб чувствует ее сейчас так же остро, как раньше, когда отец был жив. Снова початая бутылочка, где-то рядом играет пластинка Дина Мартина, и они с отцом близки как никогда. Ему чудится, что он слышит стук льдинок в бокале..."

Стівен Кінг "Країна розваг": Dean Martin

"...— Розкажи, як усе пройшло зі Стенсфілдами, — попросила мене Ерін. — Вони тебе всього залили сльозами й назвали своїм героєм?

Описана картина доволі близько відтворювала правду, але я не хотів цього казати.

— Батьки поводилися нормально. Мала сиділа в куточку, читала «Скрін тайм» і казала, що своїми маленькими оченятами бачить Діна Мартіна.

— Місцевий колорит можеш опустити, одразу переходь до суті, — сказав Том. — Грошей тобі дали?

Я саме замислився над тим, що дівчинка, яка з такою пошаною називала імена знаменитостей, могла в той час лежати в комі. Або в труні. Тому, заскочений зненацька, я відповів чесно.

— Батько пропонував мені п’ятсот доларів, але я не взяв..."

Анне Биркефельдт Рагде "Тополь берлинский" : Dean Martin, Jim Reeves

"...Он заскочил в комнату и закрыл дверь на террасу, зажег весь свет в гостиных, на кухне, надел халат и тапочки, дал пинка ящику с вертепом, проходя мимо него, закрыл двери, чтобы не мешать Крюмме, поставил рождественскую музыку и достал муку, дрожжи и миску. Дин Мартин страстно пел о Рудольфе, красноносом олене, а Эрленд насыпал в миску ржаную и пшеничную муку, соль с травами, чуточку гвоздики, подсолнечных семечек и немного семян льна. Дрожжи он размешал в теплой воде вместе с жженым сахаром, который придаст хлебу сочный терпковатый аромат...

...— О, радостное Рождество! — выкрикнул он в голос. Времени было почти шесть утра. А где-то на Земле был вечер и как раз время для шипучки. Он накрыл миску с тестом пленкой, содрал с себя перчатки и открыл ледяную бутылку Джим Ривз запел «Jingle Bells». 

Эрленд не стал доставать бокал, а приставил горлышко ко рту и пил долго и жадно, пока углекислый газ не вырвался не вышиб из глаз слезы. Теперь полегчало, вот настоящее утро с золотом во рту!.."

Майкл Каннингем "Начинается ночь": Dean Martin

"...— Как прошло в Гринвиче? — спрашивает Ребекка.

Ты сама не знаешь, о чем спрашиваешь.

— Перфекто, — отвечает Питер.Перфектно? Что это с ним? Превратился в Дина Мартина?*

— Уверен, она ее купит, — добавляет он, — теперь нужно отвезти туда Гроффа, чтобы он дал согласие.

— Отлично.

Миззи приносит Питеру бокал вина. Их пальцы соприкасаются. Бросает ли он на него быстрый взгляд? Нет. Ужас в том, что нет.

Ребекка берет со стойки свой уже неполный бокал.

— За торговлю искусством! — говорит она, и у Питера возникает подозрение, что она иронизирует.

Он поднимает свой бокал..."

*

Стівен Кінг "11/22/63": Jerry Lewis, Dean Martin

"...Зібралося дійсно все місто, і Дік Сімонс виявився правим в головному: схоже, ті самі кульгаві жарти не застарівають ніколи. Принаймні не за півтори тисячі миль від Бродвея.

З такими персонами, як Джим Ла-Дью (котрий і зіграв непогано, і навіть умів трішечки співати) та Майк Косло (котрий був абсолютно убійним) наше шоу скидалося більше на шоу Діна Мартіна й Джері Люїса, аніж на виступи містера Боунза з містером Тамбо*. А скетчі фарсового ґатунку у виконанні двох атлетичних хлопців, сприймалися краще, ніж були того варті. В залі відлітали ґудзики, люди ляскали себе по колінах. А ще, ймовірно, лопнуло також пару корсетів.

Витягла із забуття своє банджо Еллен Докерті; як для леді такого високого статусу, грала вона доволі спотикливо. І навіть гучі-кучі все ж таки показали. Майк з Джимом переконали решту футбольної команди виконати жвавий канкан у панталонах і коротких спідничках, а все, що нижче і вище — лише голе тіло. Джо Піт знайшла для них перуки, і хлопці ввергли зал у шаленство. Схоже було, що особливо чуманіли від гологрудих юнаків у перуках і тому всьому іншому міські дами..."

* Jerry Lewis (справжнє ім’я Джозеф Левіч, нар. 1926 р.) — комедіант, співак, танцівник, кінопродюсер; їх дует зі співаком і актором Діном Мартіном у 1948–1956 рр. уславився імпровізованими, елегантними скетчами; Mr. Bones і Mr. Tambo — традиційний дует персонажів маскарадного менестрель-шоу, брутальної кумедності їх діалогам додає те, що перший тримає в руках великі кістки й стукає ними одна об одну, другий грюкає тамбурином.

Стівен Кінг "11/22/63": Dean Martin "Everybody Loves Somebody Sometime"

"...— А про що ваш роман?

Тут мені теж міг настати гаплик, проте я вирішив бути чесним. Чесним, наскільки це можливо, тобто зважаючи на мої своєрідні обставини.

— Серія вбивств і той вплив, що вони його спричиняють на ту громаду, де відбуваються.

— О, Боже правий, — проказав Дік.

Вона поплескала його по зап’ястку: «Тихіше, продовжуйте, містере Емберсон».

— Спочатку дія в мене відбувалася у вигаданому містечку в штаті Мейн, я назвав його Досон, але потім я вирішив, що реалістичності додасть, якщо я перенесу дію до реального міста. І більшого. Я думав спочатку про Тампу, але це місто не годиться в деяких аспектах.

Вона відкинула Тампу помахом руки.

— Занадто акварельно. Надто багато туристів. Ви шукали щось більш забобонне, я підозрюю.

Вельми кмітлива пані. Вона знала про мою книжку більше, ніж я сам.

— Саме так. Тому я зупинився на Далласі. Гадаю, це підходяще місто, хоча…

— Хоча жити там вам не схотілося?

— Власне так.

— Розумію, — вона почала колупатися у своїй смаженій у фритюрі рибі. Дік дивився на неї лагідними очима стятої голови. Чого б він не прагнув, скерувавши свій галоп на прикінцеве скаковище життя, схоже, все з того малося в цій жінці. Не так воно й дивно; кожен когось колись покохає, як мудро про це співає Дін Мартін*. Щоправда, станеться це лише за кілька років. — А коли ви не пишете, що ви самі любите читати, містере Емберсон?

— О, майже будь-що.

— Ви читали «Ловця в житі»?«Ого-го», — подумав я.

— Так, мем...."

*  «Кожен когось кохає час від часу» (1964) — пісня співака й кіноактора Діна Мартіна (справжнє ім’я Діно Крокетті, 1917–1995).

Стівен Кінг "11/22/63": Dean Martin «That’s Amore»

"...Крім того, якщо я збираюся жити тут ще шість тижнів, саме час було починати розбудовувати власну причетність до тутешньої громади. Тому я розвернувся і увійшов у звуки бадьористих голосів, підхмеленого сміху і пісні Діна Мартіна «Це кохання»*. Офіціантки циркулювали з глиняними кухлями з пивом і тарілками, на яких громадилося те, що певне й було збіранкою смаженого лобстера. І звісно ж, там плавали сволоки сизого диму.

У 1958 році всюди дим..."

* «That’s Amore» — пісня, яку Дін Мартін виконав, граючи роль гольфіста у кінокомедії «Кедді» (1953), відтоді вона стала великим хітом.

Стівен Кінг "Повна темрява без зірок: Справедливе подовження": Dean Martin "Everybody Loves Somebody"

"- Якщо ви маєте на увазів моєму особистому житті, то я не маю таких, кого б я ненавидів. звичайно, є люди, які мені не подобаються - от, скажімо, місіс Денбраф, сусідка, сміттєві баки не накриває, тож, коли дме вітер, шматки всякого мотлоху летять мені на галявину...

- Нехай і навпаки, містер Стрітер, але все-таки я процитую покійного Діно Мартіно: Кожен когось ненавидить час від часу".."

Мається на увазі пісня "Кожен когось кохає час від часу", яку 1964 року записав співак і кіноактор Дін Мартін (справжнє ім’я Діно Крокетті (1917-1995)).