Показаны сообщения с ярлыком Chuck Berry. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Chuck Berry. Показать все сообщения

вторник, 15 марта 2016 г.

Хантер С. Томпсон "Ромовый дневник": Chuck Berry "Maybellene"


"...Когда мы сели и заказали выпивку, я вдруг понял, что мы единственные гринго в заведении. Все остальные были местные. Они производили приличный шум, крича и распевая вместе с музыкальным автоматом, и все как один казались при этом усталыми и подавленными. То была вовсе не ритмическая печаль мексиканской музыки, а воющая пустота, которую я слышал только в Пуэрто-Рико, – сочетание стона и нытья, поддержанное мрачным стуком и голосами, словно бы тонущими в отчаянии.
Все это было ужасно тоскливо – даже не столько сама музыка, сколько то, что ни на что лучшее эти люди способны не были. Большинство мотивов представляли собой изрядно переработанные версии американских рок-н-роллов, откуда ушла вся энергия. Один я опознал как «Мейбеллин». Оригинальная версия была хитом, когда я учился в старших классах. Этот мотив вспоминался мне простеньким и энергичным, однако пуэрториканцы умудрились сотворить из него занудную панихиду – столь же пустую и безнадежную, что и лица тех мужчин, которые теперь распевали ее в одиноком убожестве придорожной закусочной. Эти люди вовсе не были наемными вокалистами, и тем не менее возникало чувство, что они дают представление, – я всю дорогу ожидал, что они вот-вот погрузятся в молчание и пустят по кругу шляпу..."


четверг, 26 ноября 2015 г.

Майкл Ондатже "Дивисадеро": Chuck Berry «Maybellene», Alfred Brendel

"...Она что-то мурлыкала себе под нос — то ли молилась, то ли напевала. Позже Купер узнает, что это ее привычка. Но сейчас он тужился, стараясь ее расслышать.
Однажды на «форде» я мчал сквозь пыль… 
Глядь, Мэйбеллин гонит в «куп де виль»…*
Простите?
Чак Берри
Я с ним как-то играл, сказал Купер, узнав происхождение строчек.
Он вас обчистил?
Нет. Куп выдержал деликатную паузу. Я его разделал. В картах он не шибко волочет.
Кого еще?
Из знаменитостей?
Она кивнула.
Вроде больше никого.
Другие шишки, подобные автору и исполнителю «Мэйбеллин», в игорных залах не встречались. Не помнится, чтобы он скидывал пару тузов Альфреду Бренделю**..."

* «As I was motivatin' over the hill / I saw Maybellene in a coup de ville» — из песни «Maybellene» (1955) Чака Берри (p. 1926), одного из родоначальников рок-н-ролла.


** Альфред Брендель (р. 1931) — австрийский пианист, исполнитель австрийской и немецкой классики.


понедельник, 26 октября 2015 г.

Стівен Кінг "Воно": Jerry Lee Lewis, The Penguins, Frankie Lymon & Teenagers, Gene Vincent and His Blue Caps, Freddy Cannon, Frank Sinatra, Chuck Berry, Little Richard

"... Далі на галявині Міського центру йому було видно стенд, на якому березневого дня яскраво синіми літерами сяяло оголошення:
АГОВ, ЮНЬ!
УЖЕ 28 БЕРЕЗНЯ
РОК-Н-РОЛОВЕ ШОУ АРНІ "ВУ-ВУ" ҐІНЗБЕРГА
ДЖЕРІ ЛІ ЛЬЮЇС


"ПІНГВІНИ"


ФРЕНКІ ЛАЙМОН & "ТИНЕЙДЖЕРИ"


ДЖИН ВІНСЕНТ & "БЛУ КЕПС"


ФРЕДДІ "БУМ-БУМ" КЕННОН


ВЕЧІР ЗДОРОВОЇ РОЗВАГИ
Це був концерт, на який Річі дуже хотілося б потрапити, але він розумів, що не має на це жодного шансу. До уявлень його матері про здорову розвагу не входив Джері Лі Льюїс, який повідомляяє американській молоді про те, що "в нас уже є курчата в коморі, чиїй коморі, якій коморі, моїй коморі". Як на те пішло, не входив також і Фред Кеннон, чия "милочка з Талахасі має високе шасі". Вона була готова визнати, що підлітком-малявкою віддала данину моді й упаданню за Френком Сінатрою (якого сама називала Френкі Чванько), але, як і мати Біла Денбро, смертельно ненавиділа рок-н-рол. Від Чака Беррі її кидало в жах, вона проголошувала, що від Річарда Пеннімена, ідомого його підлітковому й передпідлітковому електорату як Малюк Річард, їй хочеться "ригати, як курці"..."

вторник, 28 июля 2015 г.

Стівен Кінг "Воно": Neil Sedaka, Chuck Berry

"...Едді сказав, що збирається дивитись по телевізору "Рок-шоу", тому що там мусить виступати Ніл Седака, а він хоче побачитиЮ чи Ніл Седака негр. Стен зауважив Едді, щоб той не був дурником, Ніл седака білий, а те, що він білий, можна зрозуміти просто слухаючи його. Едді ж заявив, що нічого не можна зрозуміти, просто їх слухаючи; він до минулого року був цілком упевнений, що сак Беррі білий, але коли побачив його у "Бендстенді", той виявився негром..."

Neil Sedaka

Chuck Berry

понедельник, 27 августа 2012 г.

Стівен Кінг "11/22/63": Chuck Berry «Nadine»

"...Джордж де Мореншильд здійснив свою величну появу пополудні п’ятнадцятого вересня, в похмуру дощову неділю. Прибув він за кермом «Кадилака» кольору кави, який ніби ось щойно виїхав з пісні Чака Беррі*. Разом з ним приїхав чоловік, котрого я вже знав, Джордж Бухе, та інший, невідомий мені — худий, як тріска, парубок з пушком білявого волосся на голові й прямою, як шомпол, спиною того, хто довгенько був прослужив у війську і досі тому радий. Де Мореншильд підійшов до заду машини й відкрив багажник. Я кинувся по дистанційний мікрофон..."

* У пісні Чака Беррі «Nadine» (1963) герой, їдучи в автобусі, бачить «свою майбутню наречену», котра нібито сідає до чийогось «Кадилака» кольору кави, але далі з’ясовується, що вона просто пройшла повз дорогу машину.

вторник, 21 августа 2012 г.

Стівен Кінг "11/22/63": Chuck Berry

"...Єдина правда полягала в тому, що мені не подобався Даллас, і вісім тижнів прискіпливого вивчення міста вистачило, щоб я дійшов висновку, що в ньому забагато того, чого я ніколи не полюблю. Газета «Таймз Гералд» (яку чимало далласців буденно називали «Грязь Гералд») була жерстяним гучномовцем втомливої самовпевненості. Інша, «Морнінг Ньюз», могла наводити лоск лірикою, розводячись про те, як Даллас із Х’юстоном «наввипередки прямують до раю», але хмарочоси, про які йшлося у редакторській колонці, залишалися острівцем архітектурної пиндючності в оточенні кварталів, які я сам для себе почав називати Великим американським культом пласкості. Газети ігнорували ті ближні обширні нетрі, де лише починали потроху розсотуватися смуги расового відчуження. Трохи далі лежали садиби середнього класу, в яких жили здебільшого ветерани Другої світової та Корейської війн. Ветерани мали дружин, котрі цілими днями тільки й робили, що «пледжували» меблі та «мейтегували» білизну. У більшості було по 2,5 дитини. Підлітки стригли траву, розвозили велосипедами «Грязь Гералд», глянсували сімейні автомобілі «Черепаховим воском» і слухали (потай) Чака Беррі по транзисторних радіоприймачах. Мабуть, запевняючи своїх батьків, що він білий*..."

* Chuck Berry (нар. 1926 р.) — чорний композитор, гітарист, співак, один з найвпливовіших піонерів рок-н-ролу, автор і тепер популярних хітів.


воскресенье, 20 мая 2012 г.

Стивен Кинг "Жребий (Салимов Удел)": Chuck Berry, The Rolling Stones, Cream, Dave Van Ronk, John Lennon, The Doors

"...— Все. Хватит. Сьюзан повернулась к матери спиной. та поднялась еще на одну ступеньку и крикнула вдогонку дочери:
— Флойд уходил от нас в жутком состоянии. Он… но дверь в комнату Сьюзан закрылась, отсекая ее слова. Сьюзан прилегла на кровать (которую не так давно украшали мягкие игрушки и пудель с транзисторным приемничком в животе) и лежала, глядя в стену, стараясь не думать. На стене висело несколько афиш Сьерры Клаб, но совсем недавно ее окружали вырезанные из плакатов «Роллинг Стоунз», «Крим» и «Кродэдди» портреты кумиров Сьюзан —Джима Моррисона и Джона Леннона, Дэйва Ван Ронка и Чака Берри..."







среда, 21 декабря 2011 г.

Джоан Харрис "Джентльмены и игроки": Chuck Berry "Go, Johnny, Go!"

"...– Это просто чушь, – заявил мистер Борродс – Все пароли секретны.
– Ваш пароль – АМАНДА, – улыбнулся Кин. – Так зовут вашу дочь. У мистера Слоуна – ДАВАЙ-ДЖОННИ-ДАВАЙ – для такого фаната регби не слишком изобретательно. У Джерри – что-нибудь из «Секретных материалов». МАЛДЕР, возможно, или СКАЛЛИ…"


«Давай, Джонни, давай» – припев из песни Чака Берри из одноименного фильма, которым болельщики приветствовали игрока в регби Джонни Уилкинсона.