"...Він анітрохи не поспішав до помешкання того, хто позавчора позичив кирку на складі сокальського. Руку із цигаркою виставив у відчинене віконечко, крізь яке проникало тепле травневе повітря, що овівало голомозу голову. Комісар насвистував мелодію, котра завжди звучала для нього неначе тріумфальні фанфари. У тактах, які той вистукував долонею по дверцятах, угадувався "Марш Радецького"..."
Комментариев нет:
Отправить комментарий