"...— Розкажи, як усе пройшло зі Стенсфілдами, — попросила мене Ерін. — Вони тебе всього залили сльозами й назвали своїм героєм?
Описана картина доволі близько відтворювала правду, але я не хотів цього казати.
— Батьки поводилися нормально. Мала сиділа в куточку, читала «Скрін тайм» і казала, що своїми маленькими оченятами бачить Діна Мартіна.
— Місцевий колорит можеш опустити, одразу переходь до суті, — сказав Том. — Грошей тобі дали?
Я саме замислився над тим, що дівчинка, яка з такою пошаною називала імена знаменитостей, могла в той час лежати в комі. Або в труні. Тому, заскочений зненацька, я відповів чесно.
— Батько пропонував мені п’ятсот доларів, але я не взяв..."
Комментариев нет:
Отправить комментарий