Чарльз Буковски "Пиво, поэты и разговоры": Джузеппе Верди

"...— в последние годы умерли почти все великие поэты — Фрост, Каммингс, Джефферс, У. К. Уильямс, Т. С. Элиот и прочие, пару дней назад — Сэндберг. похоже, все они умерли одновременно, в течение очень короткого периода, прибавьте сюда Вьетнам и вечные бунты, все это как-то странно и быстро, это распад и в то же время новая эпоха, посмотрите на нынешние юбки, они же едва жопу прикрывают, мы движемся очень быстро, и мне это нравится, в этом нет ничего плохого, но правящая верхушка обеспокоена состоянием своей культуры, культура более стабильна, ничто так не сдерживает прогресс, как музей, опера Верди или высокомерный поэт. Лоуэллом заткнули брешь, тщательно проверив его верительные грамоты. Лоуэлл достаточно интересен, чтобы не нагонять сон, но и достаточно многословен, чтобы не быть опасным, после прочтения его вещей сразу же приходит в голову мысль о том, что малютка ни разу не пропустил ни одной еды и даже не имел ни одной спущенной шины или не испытывал зубной боли, и Крили мало чем от него отличается, я думаю, правящие круги некоторое время сравнивали Крили и Лоуэлла, но в конце концов вынуждены были остановиться на Лоуэлле, поскольку Крили показался им не таким славным и скучным малым, а значит, и заслуживал меньше доверия — он мог даже объявиться на президентском приеме в саду и пощекотать гостей своей бородой, потому и следовало выбрать Лоуэлла, потому именно Лоуэлла мы и имеем..."

Чарльз Буковски "Без носков": Аарон Копленд

"...— Вера!

— нет, Бук, забирай свои вещи и уходи, я прошу тебя!

я выхватил у нее из рук носки и бумажник.

— ладно, толстуха, засунь их в свою студенистую жопу!

— о-о-о-о! — сказала она и захлопнула дверь, роясь в бумажнике в поисках своих тридцати пяти долларов, я услышал, как она поставила Аарона Копленда*. ну и пустышка!.."

* Аарон Копленд — американский композитор, пианист, дирижёр и педагог.

Чарльз Буковски "Мое пребывание в доме творчества": The Mamas & the Papas «San Francisco (Be Sure to Wear Flowers in Your Hair)»

"...похрапывали мексиканцы и индейцы, я смотрел на освещенные луной ножки и слушал, как она разговаривает с куклой, чего мог бы ждать от меня в этой ситуации великий редактор? а как бы Хем поступил? а Дос Пассос? Том Вулф? Крили? Эзра? освещенные луной ножки начали терять смысл, я посмотрел в другую сторону и увидел лиловые горы, быть может, и там найдется пизденка. и Лос-Анджелес двигался мне навстречу, битком набитый пизденками. и я уже почти воочию видел, как там, в доме творчества поэтов, после отъезда Буковски, наклоняется, выпрямляется, вновь наклоняется и потеет, слушая радио, она, та темнокожая девчонка если едешь в Сан-Франциско, не забудь украсить волосы цветком*, — та темнокожая девчонка лопается от любви, а рядом нет никого, я достал из кармана еще одну бутылочку и открыл ее. это было нечто особенное, я присосался и сосал, сосал, тут-то и возник Лос-Анджелес, ну и черт с ним..."

* Из песни Джона Филлипса «San Francisco (Be Sure to Wear Flowers in Your Hair)», исполненной его группой The Mamas the Papas в 1967 г.

Чарльз Буковски "Мое пребывание в доме творчества": Верди

"...поезд опаздывал на два часа, поэтому профессор отвез нас в свой дом среди холмов, пошел дождь, большое окно выходило на задрипанный городишко, как в кино, я отомстил великому редактору, жена профессора села за пианино и сыграла кусочек из Верди, наконец-то я знал, что редактор страдает. Я ПОИМЕЛ ЕГО В СВОЕЙ АПТЕКЕ, я поаплодировал и подбил ее на другой отрывок, она и вправду играла неплохо, очень мощно, только нечаянно теряла самую суть — избыток мощности при одной и той же тональности вариаций, я попытался уговорить ее сыграть еще что-нибудь, но, поскольку, кроме меня, никто не настаивал, она повела себя как дама и отказалась..."

Чарльз Буковски "Мое пребывание в доме творчества": The Beatles

"...не вижу ничего плохого в аптеках, Бук, говорит редактор, а я знаю одного малого, который говорит: «не вижу ничего плохого в войне», но, господи боже мой, мне приходится мириться со своими неврозами и предрассудками, поскольку мне больше не с чем мириться, я не люблю аптек, не люблю университетских кафетериев, не люблю шотландских пони, я не люблю Диснейленд, не люблю полицейских на мотоциклах, не люблю простоквашу, не люблю «Битлз» и Чарли Чаплина, не люблю оконных штор и того маленького завитка маниакально-депрессивных волос, который спадает на лоб Бобби Кеннеди… господи, господи, я повернулся к профессору: этот малый публикует меня уже десять лет, сотни стихотворений, и при этом ДАЖЕ НЕ ЗНАЕТ, КТО Я ТАКОЙ!.."

Чарльз Буковски "Стоит ли избирать себе карьеру писателя?": Густав Малер

"...— Мы все придем.

— Не исключено, что я тоже приду, — сказал я.

У меня не было выхода. Деньги по их чеку я уже получил и истратил. Еще выступление, еще денек, и я мог оттуда линять.

Все, чего я хотел, — это вновь очутиться в своей комнате в Лос-Анджелесе, задернуть все шторы и попивать «Уайлд тёрки», закусывая сваренными вкрутую яйцами и дожидаясь, когда по радио передадут что-нибудь из Малера….."

Малер "Kindertotenlieder"

Чарльз Буковски "Дурдом немного восточнее Голливуда": Франц Йозеф Гайдн "Симфония №102 cи-бемоль мажор"

"...Я слушал Сто вторую симфонию Гайдна. Пива мне вполне хватило бы до утра. А Безумец Джимми начинал мне надоедать. Он был невеждой. Назойливой мухой. Крокодильим хвостом. Дерьмом собачьим на сене..."

Чарльз Буковски "Дурдом немного восточнее Голливуда": Гаэтано Доницетти "Любовный напиток"

"...Как-то ночью я пытался попасть к нему с черного хода, а кругом были все эти цементные люди, все эти огромные цементные люди стояли себе во дворе. Некоторые ростом футов двенадцать, а то и четырнадцать. Громадные груди, мохнатки, яйца, болты — по всему участку. Как раз перед этим я дослушал «Любовный напиток» Доницетти. Это не помогло. Все равно я казался себе кем-то вроде пигмея в аду. Я принялся орать: «Артур, Артур, помоги!» Но он тащился под травкой или чем-то еще, а может, это я тащился. Как бы то ни было, меня охватывает адский ужас...."

Чарльз Буковски "За решеткой вместе с главным врагом общества": Иоганнес Брамс

"...в 1942-м я слушал в Филадельфии Брамса, у меня был маленький проигрыватель, это была брамсовская вторая часть, в то время я жил один, я не торопясь отхлебывал из бутылки портвейн и курил дешевую сигару, комнатка была небольшая и чистая, как говорится в подобных случаях, раздался стук в дверь, я решил, что кто-нибудь явился вручить мне Нобелевскую или Пулитцеровскую премию, два туповатых, деревенского вида громилы.

Буковски?

ага.

они показали мне бляху: ФБР.

пойдете с нами, лучше надеть пальто, это ненадолго.

я знать не знал, что я натворил, спрашивать я не стал, я рассудил, что в любом случае все пропало, один из них выключил Брамса, мы спустились вниз и вышли на улицу, в окнах торчали головы, как будто все были в курсе дела..."

Брамс "Концерт для фортепиано с оркестром №1 (ч.2)"

Чарльз Буковски "Пушка ради квартплаты": Дмитрий Шостакович

"...а Дюк стоял в это время у входа в винный магазин на углу Голливудского и Яомбарди и думал: что за черт что за черт что за черт.

что-то там было не так, что-то дурно попахивало, в глубине магазина вполне мог сидеть и смотреть в щелку какой-нибудь козел с люгером. именно так пристрелили Луи. разнесли его в клочья, точно глиняную утку в парке с аттракционами, убийство, дозволенное законом, весь ебучий мир потонул в дерьме дозволенных законом убийств.

что-то в магазинчике было не так. может, сегодня какой-нибудь маленький бар? притон гомиков? что-нибудь простенькое, чтоб хватило на квартплату за месяц.

я делаюсь слабовольным, подумал Дюк. того и гляди, не успеешь опомниться, как останется только сидеть да Шостаковича слушать.

он снова сел в свой черный «Форд-61»..."

Шостакович "Вальс №2"

Чарльз Буковски "Пушка ради квартплаты": Малер, Бетховен, Стравинский

"...— ребенок слушает, Дюк.

— прекрасно, я все-таки договорю, ты — пизда. ПЕРЕВОСПИТАНИЕ, ну и словечко, ну и кровопийцы эти хуесосы из Беверли-Хиллз. их жены слушают в Музыкальном центре Малера и занимаются благотворительностью, не облагаемой налогом, и при этом «Лос-Анджелес-таймс» включает их в десятку лучших женщин года, а известно тебе, что с тобой делают их МУЖЬЯ? выматывают тебя на своем паршивом заводике, как собаку, урезают тебе зарплату, прикарманивают разницу, и попробуй возникни! кругом сплошь дерьмо, неужели никто не видит? неужели никто НЕ ВИДИТ?

— я…

— ЗАТКНИСЬ! Малер, Бетховен, СТРАВИНСКИЙ! заставляют тебя работать сверхурочно за гроши, то и дело, черт подери, подгоняют, пинки под твой исхлестанный зад так и сыплются, а стоит тебе проронить хоть СЛОВЕЧКО, как они тут же бросаются звонить инспектору по надзору: «сожалею, Дженсен, но я должен сказать, что ваш поднадзорный украл в кассе двадцать пять долларов, а мы ведь тоже начали было ему доверять»..."

Малер "Симфония №5"

Бетховен "Allegretto для фортепианного трио ми-бемоль мажор"

Стравинский "Верую"

Люко Дашвар "Мати все": Шнітке, Мендельсон

"...Година рання. Загс порожній. У величезному, обкладеному пістрявим гранітом холі мерзлі пальми в діжках і штатний фотограф у жмаканому піджаку — ночував тут чи що?

— Фото і відеозйомка. Недорого.

— А де розписують? — розсміявся Стас. — Чи ви тут усі спите й досі? Молодята чекають! Музику давайте. Мендельсона! Чи Шнітке..."

Мендельсон "Весільний марш"

Шнітке "Зізнання у коханні"

Люко Дашвар "Мати все": Ірина Білик, Філіп Кіркоров, Алла Пугачова, Ані Лорак, Олександр Пономарьов

"...«…А в Києві ялинки теж прикрашають? — подумала — злякалася: — Тьху, дурне!» Нащо вона про ту дивну пані думає? Не поїде вона від мамки нікуди. Нащо їй їхати? Хіба вона ліжка інакшого не бачила чи дзеркала? А ті фотки пані, певно, з журналів повирізала. Вони з подружками, як малими були, так і робили. У Вітки цілий зошит і досі зірками заклеєний — і Біличка, і Кіркоров, і Пугачова, і Ані Лорак із Пономарьовим. Усі — красиві… А той хлопець, що пані його фото залишила… Красивіший!.."

Ірина Білик

Філіп Кіркоров та Алла Пугачова

Олександр Пономарьов та Ані Лорак

Люко Дашвар "Мати все": "Несе Галя воду"

"...От пишуть, озонові дірки згублять Землю… Україна підписала Віденську конвенцію 1985 року, Монреальский протокол 1989-го… Чому ж вона продає свої квоти на викиди іншим державам? Це ж те саме, що дарувати зброю вбивці. А сніг на вулицях посипають сіллю. Квіти зникнуть, дерева всихатимуть. А якщо співають «Несе Галя воду, коромисло гнеться. А за нею Йванко, як барвінок в'ється», то Галі краще того Іванка позбутися, бо не може вона сподіватися щирої любові, якщо хлопець спокійно спостерігає, як дівчина з тим коромислом пупа рве..."

Люко Дашвар "Мати все": Альфред Шнітке "Життя з ідіотом"

"...Стас завівся. Стас захотів зрозуміти: на скільки зустрічей зі звичайним хлопцем із Троєщини стане шляхетної панянки, та з кожним новим побаченням усе більше й більше проймався чарами м'якої Лідиної привітності і бездоганної стриманості. Дідько, як… Як вона примудряється не помічати його демонстративно-правильної мови, у якій нема-нема та й прослизне неоковирне слівце з околиці, його ледь прихованого нудьгування біля полотен сучасних художників. І той Шнітке*… Стас чув про Ніцше, а Шнітке — це що таке?..

— Поважаєш філософію? — запитав.

— Можна сказати і так, — відповіла ухильно. — Захоплююся його «Життям з ідіотом».

— Книжка? — спробував угадати.

— Музика, — обережно, а в нього аж щока почервоніла — ляпас, ляпас! Уточнила, ніби перепросила: — Опера.

Глянула на нього, поспішила виправдатися:

— Але лібрето писав Віктор Єрофєєв!

Стасу стало кисло в роті — а хто такий Єрофєєв?.."

* Альфред Гаррійович Шнітке (рос. Альфре́д Га́рриевич Шни́тке, нім. Alfred Schnittke, 24 листопада 1934, Енгельс, СРСР — †3 серпня 1998, Гамбург, Німеччина) — радянський композитор, піаніст, теоретик музики і педагог, один з найзначніших музичних діячів кінця XX століття.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Jim Morrison

"...«ЦЕ ТИТУЛЬНА ПІСНЯ З НАШОГО НОВОГО АЛЬБОМУ, І МИ СПРАВДІ ВІРИМО, ЩО ВОНА ВАМ СПОДОБАЄТЬСЯ!» — волає Кем, і навкруг партії синтезатора сплітаються звуки інших інструментів.

«Пустеля плаче на всі боки, — речитативом промовляє Кем Нолз. — Я інфікований тобою вічно».

На слух Брейді, так звучав би Джим Моррісон після префронтальної лоботомії..."

Стівен Кінг "Містер Мерседес": The Beatles

"...— Піт сказав, що в тебе там сьогодні ввечері концерт. Якийсь модний бой-бенд. Того типу, що всі дівчатка його обожнюють.

— Їі-їі-їі, пищать отак. Вони вже тут шикуються в чергу. І розігрівають себе. Якась гукне ім’я одного з тих хлопців, і всі гуртом нумо верещати. Вони верещать навіть уже тоді, коли тільки-но підходять сюди з парковки. Це як Бітломанія в старі часи, тільки з того, що я слухав, ця команда далебі не «Бітлз». У тебе погроза закласти бомбу, чи щось інше? Скажи мені, що нічого такого. Ці дівчатка порвуть мене на шматки, а їхні мамуні зжеруть мої рештки..."

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Stevie Wonder

"..Таня думає, чи варто розповісти їм про концерт Стіві Вандера*, на який вона ходила вже старшокласницею, про той, що був призначений на восьму годину вечора, а розпочався насправді тільки о пів на десяту, але вирішує, що це, либонь, було б наразі недоречним..."

* Stevie Wonder (нар. 1950 р.) — чорношкірий сліпий співак, композитор, клавішник, один із найталановитіших музикантів кінця ХХ ст., почав виступати з власними творами в 11-річному віці й донині успішний.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": The Temptations «My Girl»

"...Таня Робертсон дивиться на сцену та згадує перший концерт, на який вона колись пішла — то були «Темпси» — і як Боббі Вілсон поцілував її просто посеред «Моєї дівчини»*. Дуже романтично..."

* «The Temptations» — заснований 1960 р. вокальний гурт, найвпливовіший у розвитку стилів соул та ритм-енд-блюз; «My Girl» (1964) — перший із великих хітів гурту, ритмічна балада, яка відтоді виконується також багатьма іншими артистами.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": The Police, Bananarama, Thompson Twins, Cyndi Lauper

"...Його думки пливуть до того, якою гарною вона була ще дитиною, з отими її веснянками та гривкою рудого волосся — його маленька морквинка. Вона кидалася до нього по коридору, коли він повертався з роботи, і стрибала, знаючи, що він кине будь що, що тримає в руках, і підхопить її. Джейні казала, що обожнювала «Бей Сіті Роллерз», а в Еллі були свої улюбленці, свої власні дитячі хлопчики поп-ідоли. Вона купувала їхні платівки за свої власні кишенькові гроші — такі маленькі, з великими отворами в центрі. Хто був на них? Він не пригадає, тільки те, що одна з тих пісень у неї крутилася знову й знову — про «кожний твій порух і кожний твій крок»*. Чи то був гурт «Бананарама»**, чи «Томпсон Твінз»***? Він не знає, але знає те, що сам ніколи не водив її на жоден концерт, хоча Корі, здається, водила її на Сінді Лопер****..."

* «Every Breath You Take» («Кожний твій подих») — хіт британського рок-гурту «The Police» (1977—1986) з їхнього альбому «Synchronicity» (1983); найпопулярніша пісня в США і Європі того року, написана її автором, Стінгом, у болісному психологічному стані після того, як його покинула дружина, забравши з собою двох їхніх дітей.

** «Bananarama» — заснований 1979 р. британський дівочий вокальний поп-гурт.

*** «Thompson Twins» (1977—1993) — британський гурт у стилі «нью вейв».

**** Cyndi Lauper (нар. 1953 р.) — американська співачка й актриса.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": John Lennon

"...Під фотографією з «жуками» йде рядок: «ПОЗНАЙОМТЕСЬ З ЕКСПЕРТАМИ». Ходжес тягнеться рукою понад плечем Джерома й клікає на тім рядку. Спливають три фотографії. На одній вузьколиця дівчина з брудно-білявим волоссям. Номер другий — опецькуватий парубок в окулярах Джона Леннона* та з серйозним виразом обличчя. Номер третій — загалом приємний парубок з акуратно причесаним каштановим волоссям і ввічливою посмішкою типу «скажи сир». Імена під фотографіями: ФРЕДДІ ЛІНКЛАТТЕР, ЕНТОНІ ФРОБІШЕР, БРЕЙДІ ХАРТСФІЛД..."

* John Lennon (1940—1980) — гітарист, вокаліст, композитор, поет, засновник гурту «Beatles» і культурна ікона епохи; у середині 1960-х почав носити круглі «дідівські» окуляри, які були абсолютним запереченням панівної тоді моди, але відтоді стали символом незалежної інтелектуальності.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": AC/DC «Big Balls»

"...За десять хвилин десята, коли телефон Джерома дзвонить. Короткий уривок з «Великих ядер» «ЕйСі/ДіСі»* змушує їх обох здригнутися. Джером хапає слухавку.

— Тут написано, що виклик з невідомого номера. Що я мушу робити, Білле?

— Прийми дзвінок. Це він. І пам’ятай, хто ти..."

* «AC/DC» — заснований 1973 р. австралійський рок-гурт, і досі один із найпопулярніших у світі; «Big Balls» — їхній хіт 1976 р.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Bill Haley «See You Later Alligator»

"...Він задумується про тих терористів, які знищили Світовий торговельний центр (він задумується про них часто). Ті клоуни насправді вірили, що потраплять до раю, де житимуть у чомусь на кшталт вічного розкішного готелю, де їх обслуговуватимуть казково прекрасні юні незайманки. Кумедно це, а що ще краще? Був про них один анекдот… щоправда, самі вони його так і не почули. Що вони отримали — це миттєвий вид усіх отих вікон і фінальний спалах світла. Після цього вони й тисячі їхніх жертв просто щезли. Шух. Прощавай був, алігаторе*. Зникли геть убивці й убиті разом, зникли геть у космічному ніщо, яке оточує самотню блакитну планету з її безсенсово метушливими насельцями. Усі релігії брешуть. Усі моральні настанови є облудними. Навіть зірки — міраж. Правдивою є лише пітьма, і єдине, що має значення — це заявити про себе, перш ніж ти до неї ввійдеш. Полоснути по шкірі світу й залишити шрам. Уся історія складається з цього, врешті-решт: з зарубцьованих ран..."

* «See You Later Alligator» — фраза зі старовинної англійської лічилки, яку своєю однойменною піснею 1955 р. широко популяризував піонер рок-н-ролу Білл Хейлі (1925—1981).

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Justin Bieber

"...— Здається, я второпав. Дозволь мені пояснити тобі дещо про тітку Шарлотту, окей? Якщо вона побачить фото, на якому Джастін Бібер* говоритиме з королевою Єлизаветою, вона тебе запевнятиме, що Біб її жучить. «Лишень погляньте на їхні очі», — скаже вона.

— Отже, в тебе нічого не було.

— Ні..."

* Justin Bieber (нар. 1994 р.) — канадський співак, танцівник, актор, поп-ідол малих підлітків.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Иоганнес Брамс "Op.13, Begräbnisgesang"

"...Вони їдуть до похоронного салону, де знову опиняються першими з тих, хто має сюди прибути. Ходжес провадить її до зали Вічного Упокою. Вона озирається довкола та схвально киває. Програмки служби лежать на сидіннях складаних стільців. Труни нема, замість неї більш-менш подібний до олтара столик з букетиками весняних квітів на ньому. Приглушений майже до нечутності, з аудіосистеми салону звучить Брамс*..."

* Johannes Brahms (1833—1897) — видатний німецький композитор-романтик, піаніст і диригент; під час похоронних служб часто звучить його твір Op.13, Begräbnisgesang «Похоронний розспів»).

Стівен Кінг "Містер Мерседес": «Danny Boy»

"...Джером Робінсон перед своїм комп’ютером, слухає аудіотреки з веб-сайту «Звучить добре для мене». Він слухає якусь жінку, яка істерично сміється. Він слухає чоловіка, який насвистує «Денні Бой»*. Він слухає булькотіння чоловіка, який полоще горло, і жінку, що, вочевидь, агонізує в якомусь оргазмі. Кінець-кінцем він знаходить той трек, який йому потрібен. Назва в нього проста: «ПЛАЧУЧЕ НЕМОВЛЯ»..."

* «Danny Boy» — найвідоміша в світі ірландська пісня.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Tony Bennett

"...— Ого, вони дійсно стараються себе показати, хіба не так? — дивується Брейді.

Охоронець фиркає:

— Що менше вони вміють співати, то більше декорацій. А от знаєте що? Коли минулого вересня у нас тут був Тоні Беннет, він був сам-один*. Навіть без власного гурту. Йому акомпанував Міський симфонічний оркестр. Ото був концерт. Ніяких верескливих дітлахів. Справжня музика. Маєте щось на думці, га?.."

* Tony Bennett (нар. 1926 р.) — американський поп-джазовий співак італійського походження, який записав понад шістдесят альбомів, але широку популярність здобув уже під старість.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Karen Carpenter

"...Неспішно він іде за ріг, де гостьова парковка, і ось вона, там, тулиться, наче на сідалі, на задньому ґанку. На ній рідкісно недолуга коричнева сукня до литок. Волосся в неї зібране у недолугі бублики на скронях. Для Ходжеса вона схожа на принцесу Лею, яка рік просиділа на дієті Карен Карпентер*..."

* Karen Carpenter (1950—1983) — барабанщиця й романтична співачка, яка померла від серцевої недостатності, спричиненої невротичною анорексією.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": The Eagles, Sting, John Mellencamp, Alan Jackson, Paul Simon, Bruce Springsteen

"...Щоби вбити час, Брейді сідає знову до машини, вмикає свій «айПад» і заходить на сайт Міського арт-культурного комплексу Середнього Заходу. Він дізнається, що «Мінго аудиторія» — найбільший зал у цьому закладі. «Воно й зрозуміло, — думає Брейді, — бо це, мабуть, єдина частина «МАКу», яка заробляє гроші». Узимку там грає міський симфонічний оркестр, плюс ставляться балети та відбуваються лекції, і всяке такого штибу мистецьке лайно, але з червня до серпня «Мінго» майже цілком віддається поп-музиці. Судячи з їхнього веб-сайту, після «Довколишніх» там заплановано шоу «Літня пісенна кавалькада зірок», включно з «Орлами», Стінгом, Джоном Мелленкемпом, Аланом Джексоном, Полом Саймоном і Брюсом Спрінгстіном[266]. Звучить добре, але Брейді гадає, що люди, які купили абонементи на все літо, будуть розчаровані. Цього літа в «Мінго» відбудеться тільки одне шоу, і то коротке, яке завершиться панк-співанкою «Помріть, ви, нікчемні мазефакери». Веб-сайт повідомляє, що в аудиторії чотири тисячі п’ятсот місць..."

* «Eagles» — заснований 1971 р. у Лос-Анджелесі рок-гурт, який, зокрема, окрім інших хітів, уславився піснею «Готель Каліфорнія»; 

Gordon Sumner, сценічний псевдонім Sting (нар. 1951 р.) — англійський поп-музикант, колишній бас-гітарист і вокаліст рок-гурту «Police»; 

John Mellencamp (нар. 1951 р.) — автор-виконавець пісень у стилі хартленд-рок; 

Alan Jackson (1958) — автор багатьох хітів, зірка кантрі-музики; 

Paul Simon (нар. 1941 р.) — один із найвпливовіших музикантів жанру фолк-рок; 

Bruce Springsteen (нар. 1949 р.) — гітарист, вокаліст, автор численних хітів у стилі хартленд-рок, якого за його естетично-моральний авторитет американці кличуть «Босом».

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Paul McCartney

"...Він скидає обривки у сміттєвий кошик, потім бере газету й бездумно дивиться на заголовки. У Мексиканській затоці все ще виливається нафта, а чільні менеджери «Бритіш Петролеум» верещать, що, тоді як вони стараються з усіх сил, люди продовжують їх несправедливо ганити. Нідалу Гассану, тому сраному психушнику, що влаштував стрілянину в Техасі на армійській базі Форт Гуд, уже за пару днів збираються висунути обвинувачення. («Тобі варто було б скористатися «мерседесом», дитинча Нідал», — думає Брейді.) Пол МакКартні*, екс-бітл, якого мама Брейді називає «Очі старого спанієля», отримав медаль від Білого Дому. «Чому так, — інколи, думає Брейді, — що люди лише з дрібкою таланту отримують більшу частину всього? Це ще один доказ, що цей світ божевільний»..."

* Paul McCartney (нар. 1942 р.) — бас-гітарист, вокаліст, композитор, колишній член гурту «Beatles», отримав 2010 р. із рук президента Обами засновану Бібліотекою Конгресу «Премію Гершвіна», яку присуджують за видатні досягнення в царині популярної музики.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Marvin Gaye, Al Green

"...Він мотає головою. Обличчя в нього серйозне, але в очах іскриться сміх.

— Моя мамця в «МАКу» разом із трьома чи чотирма тисячами верескливих дівчаток від восьми до чотирнадцяти. Чи треба мені ще щось пояснювати, чому я намагаюся обходити її стороною?

— Можу закластися, в неї були свої чудесні часи, — каже Джейні. — Мабуть, не так уже й давно вона сама верещала від Марвіна Ґея або Ела Ґріна*..."

* Чорношкірі музиканти в стилі соул та ритм-енд-блюз: Marvin Gaye (1939—1984) — композитор і співак, автор багатьох «вічнозелених» хітів; Al Green (нар. 1946 р.) — співак, який нині суміщає артистичну роботу з пасторством і секулярну музику з церковною.

Marvin Gaye

Al Green

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Bay City Rollers

"...— Скільки років твоїй сестрі? — питає Джейні.

— Дев’ять, скоро буде десять.

— Дівчатка такого віку якраз і полюбляють щось солодкаве, як ванільний пудинг. Повір у цьому колишній одинадцятирічці, яка шаленіла від «Бей Сіті Роллерз»*. — Джером дивиться на неї нерозуміюче, і вона регоче.

— Якби ти знав, хто це такі, я б втратила до тебе всяку повагу..."

* «Bay City Rollers» (1966—1987) — шотландський поп-гурт, шалено популярний серед підлітків у 1975—1977 рр.; фанати-роллермани відзначались тим, що носили укорочені штанці й шалики з картатої тканини шотландки.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Staples Singers «Respect Yourself»

"...Він зазирає на кілька інших сайтів — насправді, лише на кілька, — розігрує пару разів пасьянс. Коли нагорі щось доволі гучно гупає, він вирішує послухати кілька мелодій на своєму «айПоді». Щось бадьоре. Мабуть, «Стейплз Сінгерз»*.

Коли всередині його голови вже звучить «Поважай себе», він заходить на «Блакитну Парасольку Деббі» подивитися, чи нема там повідомлення від жирного екс-копа..."

* «Staples Singers» — сформований 1948 р. Робаком Стейпелзом (1914—2000) сімейний вокальний ансамбль у стилях госпел та ритм-енд-блюз, який існує й тепер; «Respect Yourself» — їхній хіт 1971 р., де сам пан Робак співає сольну партію.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Herb Alpert

"...Уп’ятьох вони пізно вечеряють у майже порожній обідній залі «Холідей Інн». З динаміків угорі гудить у свою трубу Герб Алперт*. Тітка Шарлотта замовила салат і жаліється на соус, про який вона вказала, що той мусить бути окремо..."

* Herbert «Herb» Alpert (нар. 1935 р.) — відомий джазовий трубач, чиї батьки походять з українського міста Радомишля, володар дев’яти премій «Ґреммі», чотирнадцяти платинових і п’ятнадцяти золотих альбомів.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": ZZ Top

"...Питання в тім, що може бути таким грандіозним жестом? 

Брейді заводить двигун і настроює гівняний радіоприймач «Жука» на станцію БАМ-100», на якій кожного вікенду рок-блок вікенд. Він ловить кінець блоку, присвяченого «Зі-Зі Топ»* і вже мало не натискає кнопку, щоб перелаштуватися на «КІСС-92», але зненацька застигає. Замість того щоб перемкнути станцію, він робить гучнішим звук. Доля говорить до нього..."

* «ZZ Top» — засноване 1969 р. рок-тріо бороданів із Техасу, чиї пісні часто сповнені гумористично-еротичних конотацій.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Vampire Weekend

"...Були колись часи — до комп’ютерних застосунків, «айПадів», «Самсунг Гелексі» і світу блискавично швидкого 4G, — коли вікенди були найклопітливішими днями в «Дискаунт Електронікс». Тепер діти, які колись заходили сюди купувати компакт-диски, завантажують собі «Вампірський вікенд»* з «айТьюнз», а їхні батьки шукають щось на «іБеї» або дивляться пропущені ними телепередачі по «Гулу»..."

* «Vampire Weekend» — рок-гурт, заснований 2006 р. в Нью-Йорку.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Bob Seger «Old Time Rock and Roll»

"...Ходжес дивиться собі на годинник і вирішує, що Джером, мабуть, ще не встав, зарано для суботи. Він вирішує туди поїхати, по дорозі зупинившись спершу в себе вдома, щоби прихопити свої нотатки. Він вмикає радіо, ловить Боба Сігера з його «Старих часів рок-н-ролом» і реве разом з ним: «Виймай із шафи ті старі платівки»*..."

* Bob Seger (нар. 1945 р.) — співак-гітарист із хриплим голосом, особливо популярний у приозерних штатах, одним з яких є Огайо, де відбувається дія роману «Містер Мерседес»; «Old Time Rock and Roll» — його хіт 1979 року.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Jerry Garcia

"...Вони підходять, попереду той, що на вигляд більш дуркуватий. Усміхаючись, Брейді висовується з вікна фургона:

— Чим вам допомогти, хлопці?

— Нам хотілося взнати, чи є у вас тут Джері Ґарсіа*, — каже Дуркуватий.

— Нема, — відповідає Брейді, усміхаючись ще ширше, — але якби був, я би, звісно, дав йому волю..."

* Jerry Garcia (1942—1995) — гітарист і співак, лідер рок-гурту «Gratеful Dead» («Вдячний мертвяк»), визначна фігура у контркультурному русі 1960—1970-х рр.; 1987 р. компанія «Ben & Jerry’s» почала випускати названий на його честь сорт морозива «Cherry Garcia»: вишневе з вишеньками й шоколадною стружкою.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": Oak Ridge Boys «Bobbie Sue»

"...— Біллі, там не тільки його дружина. Ти пам’ятаєш тих лялечок, яких він тримав біля себе? Дівчат із пишним волоссям і надутими цицьками, з іменами типу Боббі Су*?.."

* Алюзія на хіт «Bobbie Sue» з однойменного альбому 1982 р. вокального квартету «Oak Ridge Boys»; ім’я героїні цієї пісні стало називним для образу юної сексуальної жінки з провінції.

Стівен Кінг "Містер Мерседес": U2

"...— Одного разу вона погодилася повести мене на концерт. Виступали «Ю Ту», і я дико хотіла їх побачити. Оллі вони також подобалися, а надвечір перед концертом вона почала блювати. Їй було так погано, що батьки кінець-кінцем повезли її до клініки невідкладної допомоги, а мені довелося залишитися вдома, дивитися телевізор, замість того щоб танцювати поґо й верещати перед Боно*. Оллі божилася, що то було харчове отруєння, але ми всі тоді їли однакову їжу, але нікому іншому не стало погано. То був стрес, ось що то було. Чистісінький стрес..."

* «U2» — заснований 1976 року ірландський рок-гурт, який і досі залишається одним із найпопулярніших в світі. Bono (нар. 1960 р.) — сценічне ім’я Пола Г’юсона, соліста гурту, який наразі вже став самостійною зіркою в музиці, політиці й бізнесі.