"...Стас завівся. Стас захотів зрозуміти: на скільки зустрічей зі звичайним хлопцем із Троєщини стане шляхетної панянки, та з кожним новим побаченням усе більше й більше проймався чарами м'якої Лідиної привітності і бездоганної стриманості. Дідько, як… Як вона примудряється не помічати його демонстративно-правильної мови, у якій нема-нема та й прослизне неоковирне слівце з околиці, його ледь прихованого нудьгування біля полотен сучасних художників. І той Шнітке*… Стас чув про Ніцше, а Шнітке — це що таке?..
— Поважаєш філософію? — запитав.
— Можна сказати і так, — відповіла ухильно. — Захоплююся його «Життям з ідіотом».
— Книжка? — спробував угадати.
— Музика, — обережно, а в нього аж щока почервоніла — ляпас, ляпас! Уточнила, ніби перепросила: — Опера.
Глянула на нього, поспішила виправдатися:
— Але лібрето писав Віктор Єрофєєв!
Стасу стало кисло в роті — а хто такий Єрофєєв?.."
* Альфред Гаррійович Шнітке (рос. Альфре́д Га́рриевич Шни́тке, нім. Alfred Schnittke, 24 листопада 1934, Енгельс, СРСР — †3 серпня 1998, Гамбург, Німеччина) — радянський композитор, піаніст, теоретик музики і педагог, один з найзначніших музичних діячів кінця XX століття.
Комментариев нет:
Отправить комментарий