суббота, 16 мая 2015 г.

Стівен Кінг "Відродження": Bob Seger & The Silver Bullet Band


"...Турне «Джонсон Кетс» почалося в Блумінгтоні («Цирк номер один»), потім був Театр конгресу в Оук-Парку. Тісні зали, тамтешні лабухи на розігріві. А далі був Детройт, з якого мала початися жара: тридцять міст, «Джонсон Кетс» мали відкривати виступи Боба Сеґера і «Сілвер Булет Бенд». Рок на арені, реально круто. Те, про що лише мріяти можна.


Дзвін у вухах Г’ю почув у Блумінґтоні. Спочатку махнув рукою й подумав, що то просто ціна, яку платиш, коли продаєш душу за рок-н-рол. (У кого з музикантів, які себе поважають, не бувало шуму у вухах? Подивіться на Піта Таунсенда, Еріка Клептона, Ніла Янґа) А тоді, в Оук-Парку, почалося запаморочення й нудота. На середині концерту Г’ю поточився, впав зі сцени, і його знудило у відро з піском.
— Як зараз пам’ятаю табличку на стовпчику над ним, — сказав він. — «ЛИШЕ ДЛЯ МАЛИХ ПОЖЕЖ».
Концерт він все-таки дограв (якось), потім зібрав інструмент і пішов за лаштунки..."

Стівен Кінг "Відродження": Toto "Africa"


"...— Наприкінці своєї кар’єри я був у банді з Мічиґану, називалася «Джонсон Кетс».
— Із сімдесятих? Пацани в армійських футболках, звучали як «Іґлз»?
— Прорвалися ми на початку вісімдесятих, але так, то ми були. Чотири хітові сингли, усі з першого альбому. Сказати тобі, що зробило той альбом помітним? Назва і обкладинка. І те, і те придумав я. Він називався «Твій дядько Джек грає монстрячі хіти», а на обкладинці був мій рідний дядько, Джек Єйтс, сидів у себе у вітальні й бренькав на гавайській гітарі. А всередині багато важкого року і крутого фузу]. Не дивно, що він не дістав премію «Ґреммі» за найкращий альбом. То була епоха «Тото»*. Блядська «Африка», ну яке ж то було гівно..."

* Американський рок-гурт, сформований 1977 р.


Стівен Кінг "Відродження": Kate Smith "God Bless America"


"...Коли піде кантрі-ціпа, буде хлопець з Лонґмонта… написано, що він «баритон, інтерпретатор популярних пісень»…
Якусь хвильку Г’ю сидів з байдужим виглядом, та потім ляснув себе долонею по лобі.
— Господи, це Джордж Деймон?
— Ага, так його звати.
— Ісусе. Я думав, той засранець уже вмер. Стільки років минуло. Це ще до тебе було. Перший запис, який він у нас зробив, називався «Деймон виконує Ґершвіна». Компакт-дисків тоді ще було катма, хоча про вісім доріжок уже, може, й знали. Кожна пісня, я серйозно, кожна блядська пісня звучала так, наче Кейт Сміт* виконує «Боже, благослови Америку». Хай ним Мукі займеться. Вони знайомі. Якщо Мукстер налажає, ти все виправиш, коли зміксуєш..."

* Кетрін Елізабет Сміт - американська співачка, яка стала відомою після виконання пісні американського композитора Ірвінга Берліна "God Bless America".


Стівен Кінг "Відродження": Justin Bieber


"...Я хотів обійти його стіл, щоб подивитись, але він підняв руку, щоб мене зупинити.
— Спочатку я мушу спитати, чи підеш ти, Джеймі, зі мною на чоловіче побачення. Побачити людину, яка нарешті, після кількох років фальстартів, реалізувала своє призначення.
— Авжеж. Мабуть. Якщо це, звісно, не концерт Джастіна Бібера. Я для Біба вже застарий.
— О, це набагато краще, ніж Біб. Подивись. Тільки гляди, щоб тобі очей не випекло..."


Стівен Кінг "Відродження": Dick Dale & The Del Tones


"...— Кожне робоче ранчо потребує бригадира. Усім, що пов’язано з худобою і сільськогосподарськими угіддями, тут, у «Вовчій пащі», керує Руперт Гол. Він здоровий, як бик. А от мій музичний бригадир оклигує в міській лікарні Боулдера. Лес Келовей. Думаю, це ім’я тобі ні про що не говорить.
Я похитав головою.
— А як щодо «Екселент Борд Бразерз»?
Це щось нагадувало.
— Інструментальний гурт, так? Серф-рок, типу як «Дік Дейл і його Дел-Тони».
— Так, це вони. Трохи дивно було бачити, що вони вихідці з Колорадо, бо воно від обох океанів однаково далеке...."





Стівен Кінг "Відродження": AC/DC


"...Запам’ятати той день, коли я з ним познайомився, було досить легко, бо «Вовча паща» була такою само, як тоді, включно з темно-синім, як опівнічна пора, «конні» з маленькими задніми бічними шибками, припаркованим перед домом. Лише я змінився. Того дня восени 1992-го Г’ю зустрів мене на порозі, потиснув руку й провів до себе в кабінет. А там гепнувся в крісло з високою спинкою перед письмовим столом, який здавався таким неозорим, що міг вмістити на собі «Пайпер-Каб». Я нервувався, поки йшов за ним. А коли побачив, що на мене зі стін униз дивляться усі ті відомі обличчя, то з рота зникли й ті мізерні рештки слини, що там ще залишалися.
Він зміряв мене поглядом (відвідувач був одягнений у брудну футболку AC/DC та ще брудніші джинси) і сказав:
— Мені дзвонив Чарлі Джейкобз. Я вже багато років у боргу перед Препом. Борг такий великий, що я б у житті не розплатився, але він каже, що ти його покриваєш..."


четверг, 14 мая 2015 г.

Стівен Кінг "Відродження": "Raindrops Keep Fallin’ on My Head" (Burt Bacharach)

"...Великим домом називалося ранчо, яке розкинулося на чималій ділянці землі. Перед ним, припаркований на крузі, стояв вінтажний «континенталь» Г’ю. Чувак фанатів од усього, що жерло найкращий бензин, але це захоплення він цілком міг собі дозволити. «Вовча паща» ледь-ледь трималася на плаву, але існували сімейні статки — старший Єйтс чимало вклав у надійні акції, а Г’ю (двічі розлучений, в обох випадках шлюбні угоди й жодних дітей) був останнім паростком сімейного дерева Єйтсів. Він тримав коней, курей, овець і кілька свиней, але то було щось трохи більше за хобі. Те саме можна було сказати про його автомобілі й колекцію пікапів з великими двигунами. Що його справді цікавило, і дуже серйозно, то це музика. Він стверджував, що колись і сам грав, хоча я ні разу не бачив, щоб він брав у руки трубу чи гітару.
— Музика важлива, — якось сказав він мені. — Популярне чтиво забувається, телесеріали йдуть у небуття, і б’юся об заклад, ти не згадаєш, що бачив у кіно два роки тому. Але музика залишається, навіть попса. Особливо попса. Можеш презирливо кривитися на «Краплі дощу падають на мою голову», якщо хочеш, але мине п’ятдесят років, а люди так само слухатимуть це дурне гівенце..."