"...— То не для мене, — відповів я. На той час я вже летів на автопілоті. Хіба не читав я або десь колись чув про серію вбивств дітей в цій частині Мейну? Чи, може, бачив по телевізору з лиш четвертиною мозку ввімкнутою, тоді як решта його очікувала почути, як моя проблемна дружина йде — чи радше чалапає — до хати після чергових «дівочих» посиденьок? Либонь, так, але єдине, що я пам’ятав напевне про Деррі, це те, що в середині вісімдесятих тут мусить статися потоп, який зруйнує півміста.
— Ні?
— Ні, я лише посередник.
— Що ж, тим краще для вас. У місті зараз не так паскудно, як було — от у липні люди були дійсно туго напружені, як пояс цнотливості в Доріс Дей*, — але до нормального стану тут все одно ще ой як далеко. Я сам привітна людина, і мені подобаються привітні люди. Тому-то я звідси й звалюю.
— Щасливих і вам шляхів — промовив я, кладучи на шинквас два долари.
— Ого, сер, це занадто багато!
— Я завжди плачу зверху за добру розмову..."
* Doris Day (нар. 1924 р.) — співачка й актриса, яку ледь не до її сорокаріччя продюсери наділяли ролями незайманих дівчат.
Комментариев нет:
Отправить комментарий