"...Едді поривчасто додав швидкості. Світло натрієвого дугового ліхтаря підтягувалося ближче. Едді вже було видно ореол з комашні й метеликів. У бік траси №2 прямуваля якась вантажівка. перед підйомом угору водій перемикав передачу, і в нажаханому мозку Еддя промайнула відчайдушна думка, що той може пити каву з паперової чашки та слухати якусь мелодію Бадді Холлі по радіо, не уявляючи, що менш ніж за дві сотні ярдів від нього один хлопчик може стати мертвим у наступні двадцять секунд..."
Комментариев нет:
Отправить комментарий