"...В’язання навівало на неї сонливість. Сьогодні навіть Барток ввігнав би
її в сон, а на маленькому програвачі грав не Барток, там грав Бах*.
Руки в неї рухалися дедалі повільніше й повільніше, і якраз в той час,
коли її син знайомився з давньою мешканкою номера двісті сімнадцять,
Венді вже спала з в’язанням у себе в пелені. Пряжа і шпиці мірно
здіймалися в такт з її диханням. Сон її був глибоким, без сновидінь..."
* Стівен Кінг натякає, що Венді може мати в своїй колекції грамплатівок запис єдиної написаної Бартоком опери "Замок Синьої Бороди" (1911).
Комментариев нет:
Отправить комментарий