"...Почулася серія тихих, уривчастих клацань, а
тоді дзиґар почав теленькати вальс Штрауса «Блакитний Дунай». Почав
розгортатися якийсь сувій дірчастої тканини, не більше як два дюйми
завширшки. Піднімалися й падали рядком мідні стукальця. З-поза
циферблата по сталевій рейці плавно виїхали дві фігурки, балетні
танцівники: зліва дівчина в пухнастій спідничці й білих панчішках, а
справа хлопець у чорному трико й балетках. Їхні руки були підняті арками
над головами. Зійшлись вони посередині, перед VI.
Денні вгледів крихітні рівчачки у них на
боках, прямо під пахвами. Осьовий стрижень сковзнув у ці рівчачки, і він
почув чергове тихе клацання. Трибки по обох кінцях стрижня почали
обертатися. «Блакитний Дунай» теленькав. Руки танцівників пішли донизу,
вони обхопили одне одного. Хлопець підняв дівчину в себе над головою, а
потім крутнувся на стрижні. Тепер вони опинилися лігма: хлопець з
головою, зануреною під коротку балетну пачку дівчини, а дівчина,
притиснувшись обличчям до центру хлопцевого трико. Вони корчилися у
механічному оскаженінні..."
Комментариев нет:
Отправить комментарий