Стівен Кінг "Сяйво": «Wreck of Old 97», «The Ballad of Casey Jones»

"...Раптом Джек здригнувся. Він був закімарив… і ледве не випровадив себе, дрімотного, у кращий світ. Про що, заради Бога, він думав? Його робота — оберігати цей готель. Він же його доглядач.

Піт жаху так швидко виступив на його долонях, що з першого разу він не зміг як слід вхопитися за вентиль великого клапана. Потім він учепився скоцюбленими пальцями за його шпиці. Крутнув раз, другий, третій. Почулося колосальне шипіння пари, віддих дракона. Теплий тропічний туман здійнявся з-під котла, укутавши собою Джека. На якусь мить він перестав бачити манометр, але встиг подумати, що, мабуть, вичікував надто довго; стогін, брязкіт всередині котла посилились, а за ними прийшла серія якихось гуркітливих звуків і болісне верещання металу.

Коли пара трохи розвіялася, він побачив, що стрілка манометра впала на позначку двісті і спускається далі. Струмені пари, що виривалися навкруг припаяних латок, почали втрачати силу. Болісне гуркотіння почало вщухати.

Сто дев’яносто… сто вісімдесят… сто сімдесят п’ять…

(Він котився вниз, дев’яносто миль за годину, коли раптом заридав гудок…»)

Але Джек не думав, що котел тепер вибухне. Тиск опустився вже на сто шістдесят.

(…між уламків його знайшли з рукою на важелі,

він обварений парою був на смерть»)*

Джек відступився від котла, важко дихаючи, тремтячи. Подивившись собі на руки, він побачив, що на долонях вже здуваються пухирі. Чорт з ними, з пухирями, подумав він і затрясся від сміху. Він і сам мало не загинув з рукою на важелі, як той машиніст Кейсі в «Катастрофі друзяки 97-го»**. Гірше за те, він міг убити «Оверлук». Фінальний провал у кар’єрі. Він провалився як учитель, як письменник і як батько. Він навіть як п’яниця провалився. Але хіба можна утнути в добрій провальній кар’єрі щось краще, ніж підірвати будівлю, яку тебе найняли доглядати. До того ж це не якась там ординарна будівля, аж ніяк.

Господи, як йому хотілося випити..."

* Джек наспівує кантрі-баладу «Wreck of Old 97» про катастрофу, що сталася з поштовим потягом №97 у штаті Вірджинія 1903 року.

** Наразі шокований Джек плутається, бо про машиніста Кейсі Джонса йдеться в зовсім іншій, написаній ще до катастрофи 97-го потяга залізничній пісні «The Ballad of Casey Jones» (1900).