"...Серед речей, які вони продали, щоби перед переїздом з Вермонту
до Колорадо бодай трохи наростити собі поточні активи, була Джекова
колекція з двох сотень рок-н-ролових і ритм-енд-блюзових альбомів; на
надвірному розпродажі вони пішли по долару за платівку. Одним з тих
альбомів, що найбільше подобалися особисто Денні, був дводисковий
комплект Едді Кокрена* з вшитою до нього чотиристорінковою статтею
авторства Ленні Кея. Венді часто вражало замилування Денні саме цим
альбомом, записаним чоловіком-хлопчиком, який жив швидко і помер
молодим… по суті, помер, коли їй самій було всього лиш десять років.
Зараз, о чверть по сьомій (за гірським
часом), у той час як Дік Хеллоран розказував Квімсу про білого коханця
своєї колишньої дружини, вона раптом побачила Денні, котрий перекидуючи з
руки в руку червоний гумовий м’ячик, сидів на сходах між вестибюльним і
першим поверхами і співав пісню з того альбому. Глухим, позбавленим
мелодійності голосом.
— Я іду нагору, перший-другий сходовий
просвіт, — наспівував Денні, — п’ятий просвіт, шостий просвіт, далі
сьомий просвіт… дістаюсь наверх і маю шок — заморився так, що несила
танцювати рок**…"
* Eddie Cochran (1938—1960) — піонер стилю рок-н-рол, вплив якого, попри
його коротку авторську і виконавчу кар’єру, позначився на подальшому
розвитку поп-музики; загинув у автокатастрофі.
** «Twenty Flight Rock» (1957) — пісня, в якій Едді Кокрен співає про
подружку, яка має класну вертушку, і тому він ходить танцювати з цією
дівчиною рок.
Комментариев нет:
Отправить комментарий